Земля
Третя за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи, єдина, на якій існує життя; рухається по орбіті навколо Сонця і одночасно обертається навколо власної осі, нахиленої до екліптики під кутом 23º26’; перший із цих рухів у поєднанні з нахилом осі обертання спричинює зміну пори року, другий — дня та ночі; має 1 супутник; за допомогою сейсмологічних досліджень у надрах З. виявлено кілька концентричних шарів (т.зв. геосфери) з різними фізичними властивостями: ядро, розташоване найглибше, з радіусом бл. 3500 км, містить, ймовірно, переважно залізо та нікель і складається з внутрішнього твердого та зовнішнього рідкого ядра; мантію товщиною бл. 2900 км, а також земну кору — 5-80 км. Верхня частина мантії (субстрат) та земна кора називаються літосферою; вона поділяється на низку літосферних платформ, які неперервно повільно рухаються (теорія тектоніки платформ). З. оточує атмосфера, що захищає її від надміру інтенсивного короткохвильового сонячного випромінювання, поглинаючи його, та дрібних уламків міжпланетної матерії, які згоряють у ній. Магнітне поле З., у свою чергу, зв'язує високоенергетичні частинки сонячного вітру і космічних променів у поясах Ван Аллена. З. утворилася бл. 4,5 млрд. років тому разом з усією Сонячною системою з однієї хмари матерії, що внаслідок поступового гравітаційного стиснення набрала вигляду обертового диску, в центрі якого сформувалося Сонце, а з периферійних частинок пилу — планети (в тому числі З.), комети, астероїди. 
Значення в інших словниках
- Земля — Земля́ іменник жіночого роду планета Орфографічний словник української мови
- земля — поет. мати сира земля; (для моряка) суходіл, материк; УР. твердь <�земна>, персть; (у господарстві) ґрунт; (рідна) країна, край, держава; П. білий світ; (з великої букви) <�наша> плянета. Словник синонімів Караванського
- земля — [зеимл’а] -л'і, зн. земл'у, ор. -лейу, кл. землеи, мн. земл'і, -мел', д. земл'ам Орфоепічний словник української мови
- земля — -і, ж. 1》 тільки одн. Третя від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі та навколо Сонця. || Місце життя і діяльності людей. 2》 тільки одн. Верхній шар земної кори. || розм. Земляна поверхня, площина, по якій ходять. Великий тлумачний словник сучасної мови
- земля — земля: ◊ глода́ти сиру́ зе́млю → глодати ◊ <�тебе́, його́...> й свята́ земля́ не напра́вить = <�тебе́, його...> й свята́ земли́ця не напра́вить Лексикон львівський: поважно і на жарт
- земля — Безпечніше бідакові на землі, як багачеві на морі. Море може збуритися і затопити корабель. Більше сяжня землі не дістанеш. На гріб більше місця не треба. Сяжень міра від стопи до витягненої вгору руки. За рідною землею і в небі скучно. Приповідки або українсько-народня філософія
- ЗЕМЛЯ — • "ЗЕМЛЯ" - літ. альманах. Видавався 1908 — 16 "Московським книговидавництвом письменників" за участю Л. Андрєєва, В. Винниченка, О. Купріна, Ф. Сологуба та ін. Вийшло 19 книг. Українська літературна енциклопедія
- Земля — див. Земля Словник синонімів Вусика
- земля — (аж) рва́ти (нога́ми (копи́тами)) зе́млю. 1. Дуже швидко йти, бігти. Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець); — Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Фразеологічний словник української мови
- Земля — II. СВІТ (земна куля з усім, що на ній є), ЗЕМЛЯ́, ПЛАНЕ́ТА. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо сама колись маю відбути подорож довкола світа (Леся Українка); Світ який — мереживо казкове!.. Світ який — ні краю ні кінця! (В. Словник синонімів української мови
- земля — Земля́, -лі́, -ле́ю, зе́мле! зе́млі, земе́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- земля — ЗЕМЛЯ́, і́, ж. 1. тільки одн. Третя по порядку від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця. І сонечко серед неба Опинилось-стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- земля — рос. земля 1. Ресурс, що використовується для виробництва с.-г. продукції, будівництва будинків, міст, залізничних та автомобільних шляхів, один із основних компонентів виробництва (інші компоненти: праця, капітал, природні ресурси). Eкономічна енциклопедія