1. Великий тлумачний словник сучасної мови

земля

земля́

-і, ж.

1》 тільки одн. Третя від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі та навколо Сонця.

|| Місце життя і діяльності людей.

2》 тільки одн. Верхній шар земної кори.

|| розм. Земляна поверхня, площина, по якій ходять.

Земля пером (пухом) кому, над ким — вираз доброї пам'яті про померлого.

3》 тільки одн. Речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори.

4》 тільки одн. Суходіл (на відміну від водяного простору).

5》 Ґрунт, який обробляється і використовується для вирощування рослин.

Рекультивовані землі — виснажені тривалим використанням землі, на яких відновлена продуктивність, народногосподарська цінність і поліпшені умови довкілля.

6》 Країна, край, держава.

7》 В електротехніці – провідна маса землі, потенціал якої приймається рівним нулю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Земля — Земля́ іменник жіночого роду планета Орфографічний словник української мови
  2. земля — поет. мати сира земля; (для моряка) суходіл, материк; УР. твердь <�земна>, персть; (у господарстві) ґрунт; (рідна) країна, край, держава; П. білий світ; (з великої букви) <�наша> плянета. Словник синонімів Караванського
  3. земля — [зеимл’а] -л'і, зн. земл'у, ор. -лейу, кл. землеи, мн. земл'і, -мел', д. земл'ам Орфоепічний словник української мови
  4. земля — земля: ◊ глода́ти сиру́ зе́млю → глодати ◊ <�тебе́, його́...> й свята́ земля́ не напра́вить = <�тебе́, його...> й свята́ земли́ця не напра́вить Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. земля — Безпечніше бідакові на землі, як багачеві на морі. Море може збуритися і затопити корабель. Більше сяжня землі не дістанеш. На гріб більше місця не треба. Сяжень міра від стопи до витягненої вгору руки. За рідною землею і в небі скучно. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. ЗЕМЛЯ — • "ЗЕМЛЯ" - літ. альманах. Видавався 1908 — 16 "Московським книговидавництвом письменників" за участю Л. Андрєєва, В. Винниченка, О. Купріна, Ф. Сологуба та ін. Вийшло 19 книг. Українська літературна енциклопедія
  7. Земля — див. Земля Словник синонімів Вусика
  8. Земля — Третя за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи, єдина, на якій існує життя; рухається по орбіті навколо Сонця і одночасно обертається навколо власної осі, нахиленої до екліптики під кутом 23º26’... Універсальний словник-енциклопедія
  9. земля — (аж) рва́ти (нога́ми (копи́тами)) зе́млю. 1. Дуже швидко йти, бігти. Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець); — Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Фразеологічний словник української мови
  10. Земля — II. СВІТ (земна куля з усім, що на ній є), ЗЕМЛЯ́, ПЛАНЕ́ТА. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо сама колись маю відбути подорож довкола світа (Леся Українка); Світ який — мереживо казкове!.. Світ який — ні краю ні кінця! (В. Словник синонімів української мови
  11. земля — Земля́, -лі́, -ле́ю, зе́мле! зе́млі, земе́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. земля — ЗЕМЛЯ́, і́, ж. 1. тільки одн. Третя по порядку від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця. І сонечко серед неба Опинилось-стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  13. земля — рос. земля 1. Ресурс, що використовується для виробництва с.-г. продукції, будівництва будинків, міст, залізничних та автомобільних шляхів, один із основних компонентів виробництва (інші компоненти: праця, капітал, природні ресурси). Eкономічна енциклопедія