1. Словник української мови в 11 томах

землячка

ЗЕМЛЯ́ЧКА, и, ж. Жін. до земля́к.

— Нащо тобі Христя? — ..Ми з одного села. Прийшов провідати землячку (Мирний, III, 1954, 236);

Майже в усіх селах зустрічали бійці своїх земляків і землячок, що батракували в бюргерів (Гончар, III, 1959, 383).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. землячка — земля́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. землячка — -и. Жін. до земляк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. землячка — Земля́чка, -чки, -чці; -ля́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. землячка — Земля́чка, -ки ж. Землячка. Словник української мови Грінченка