1. Словник української мови в 11 томах

зенкер

ЗЕ́НКЕР, а, ч. Металорізальний інструмент для обробки стійок отворів.

Зенкери.. бувають за формою циліндричні і конічні, за побудовою — суцільні і насадні (Практ. з машинозн., 1957, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зенкер — зе́нкер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зенкер — -а, ч. Металорізальний інструмент для обробки стінок отворів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зенкер — зе́нкер (нім. Senker, від senken – поглиблювати) металорізний інструмент (стрижень з різальною і калібрувальною частинами) для обробки стінок отворів. Словник іншомовних слів Мельничука