зжований
ЗЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зжува́ти;
// У знач. прикм.
— Які ж ваші погляди? — похапливо запитав голова й аж тепер запалив свою зжовану цигарку (Ле, Міжгір’я, 1953, 443).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
зжований —
зжо́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
зжований —
[ж:ованией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
зжований —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зжувати. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови