1. Словник української мови в 11 томах

зизуватий

ЗИЗУВА́ТИЙ, а, е, діал. Трохи косоокий; косуватий.

— Куди поїдемо — до сільради чи до школи? — обернувся виконкомівський візник — зизуватий дядько (Речм., Весн. грози, 1961, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зизуватий — Зизува́тий: — косий [16] Словник з творів Івана Франка
  2. зизуватий — зизува́тий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. зизуватий — -а, -е, діал. Трохи косоокий; косуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зизуватий — зизува́тий → зизий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зизуватий — КОСОО́КИЙ (про людину — який має косоокість); КО́СИЙ, РОЗКО́СИЙ, ЗИЗОО́КИЙ діал., ЗИ́ЗИЙ діал.; ЗИЗУВА́ТИЙ діал. (трохи). — Вона була статна краля, трохи косоока, в міру весела і в міру сумна (Ю. Яновський); Становий з посередником.. Словник синонімів української мови