1. Словник української мови в 11 томах

зледащілий

ЗЛЕДАЩІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зледащі́ти;

// У знач. прикм.

Він і сам не тямив, наш Кохайлик, як, незбагненним дивом не сполохавши собак і не збудивши зледащілих вартових, опинився по той бік паркана (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 350).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зледащілий — зледащі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зледащілий — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  3. зледащілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зледащіти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зледащілий — ЛЕДА́ЧИЙ (який не любить, не хоче працювати), ЛІНИ́ВИЙ, ЛЕДА́ЩИЙ, ОПІ́ШНИЙ діал., ОПІШІ́ЛИЙ діал.; ЛЕДАЧЕ́НЬКИЙ розм., ЛЕДАЧКУВА́ТИЙ розм., ЛЕДАРКУВА́ТИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ (ЛІНКУВА́ТИЙ) розм., ЛІНИВЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. зледащілий — Зледащілий, -а, -е Ухудшившійся, пришедшій въ негодность, упадокъ. 2) Разлѣнившійся. Словник української мови Грінченка