зледащілий
зледащі́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до зледащіти.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зледащілий — зледащі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зледащілий — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- зледащілий — ЛЕДА́ЧИЙ (який не любить, не хоче працювати), ЛІНИ́ВИЙ, ЛЕДА́ЩИЙ, ОПІ́ШНИЙ діал., ОПІШІ́ЛИЙ діал.; ЛЕДАЧЕ́НЬКИЙ розм., ЛЕДАЧКУВА́ТИЙ розм., ЛЕДАРКУВА́ТИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ (ЛІНКУВА́ТИЙ) розм., ЛІНИВЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
- зледащілий — ЗЛЕДАЩІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зледащі́ти; // У знач. прикм. Він і сам не тямив, наш Кохайлик, як, незбагненним дивом не сполохавши собак і не збудивши зледащілих вартових, опинився по той бік паркана (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 350). Словник української мови в 11 томах
- зледащілий — Зледащілий, -а, -е Ухудшившійся, пришедшій въ негодность, упадокъ. 2) Разлѣнившійся. Словник української мови Грінченка