1. Словник української мови в 11 томах

злобливий

ЗЛОБЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений злоби; злобний.

Руїни спалених споруд, втікаючи, залишив тут фашист злобливий (Гонч., Вибр., 1959, 317)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злобливий — злобли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. злобливий — Злобивий, злобний, злостивий, злий, жовчний. Словник синонімів Караванського
  3. злобливий — див. злий Словник синонімів Вусика
  4. злобливий — -а, -е. Сповнений злоби; злобний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. злобливий — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. злобливий — Злобливий, -а, -е Злобный. Царю Христе, Спасителю мира! ти був зранку не злобливий. Чуб. III. 21. Словник української мови Грінченка