злобливий

ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. розм., ЗЛІСЛИ́ВИЙ рідко, ЗЛОБИ́ВИЙ рідко, ЗАЇ́ЛИЙ діал. — Злий! Недобрий чоловік, лихий! Навчив тебе, моя дитино, Зробить оце! (Т. Шевченко); Санька визначила, що перед нею людина добра, а не зла, і що її треба поважати й шанувати (Григорій Тютюнник); І здається він в цих неосяжних тайгових нетрях крихітним загнаним звірком і одночасно сильним і злісним ворогом (О. Довженко); Руїни спалених споруд, втікаючи, залишив тут фашист злобливий (І. Гончаренко); Бодай вас свята земля живцем поглинула! — лаялись навздогінці паніям злостиві діди з досади (І. Нечуй-Левицький); Почула Лисиця Вовчиків крик, побачила, який він біжить злосливий та недобрий, і не чекала довго (І. Франко); Він був знов такий жовчний! (О. Кобилянська); Збоку всім здавалось, що Ганна така люта! (О. Копиленко); Та й недобра ж ся Мар'я яка! І чого вона така злюча до всіх стала?.. (Панас Мирний); Майстер же був злющий, дивився спідлоба (Ю. Збанацький); Злостився Омелько й на дворян городових, ..на всяких спальників та стольників, навіть на собакуватих стрільців (О. Ільченко); Ласкаве телятко дві матки ссе, а злісливе ані єдної (М. Номис); — Я вже й потерпала, що його там злобивим вовкулакою зроблять (В. Кучер). — Пор. 1. недобрози́чливий.