1. Словник української мови в 11 томах

злобувати

ЗЛОБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що зло́бствувати.

Довго злобував Боровець на поліських дядьків і вирішив ще датися їм взнаки (Мельн., Поріддя.., 1959, 56);

Вона [буржуазія] так скаженіє і злобує, звертаючись по допомогу до найбільш темних сил минулого і не відаючи при цьому, що і сонми її мефістофелів неспроможні покласти, бодай одну цеглину в будівлю майбутнього (Ком. Укр., 5, 1965, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злобувати — злобува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. злобувати — Злоститися, злостувати, злувати, (в мові) злоязичити, д. злобствувати. Словник синонімів Караванського
  3. злобувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що злобствувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злобувати — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  5. злобувати — Злобува́ти, -бу́ю, -єш гл. Злобствовать. Черк. у. Словник української мови Грінченка