1. Словник української мови в 11 томах

злодійка

ЗЛО́ДІЙКА, и, ж. Жін. до зло́дій.

— Оддай мені яйця, злодійко! — Нащо ти покрала наші яйця? — репетувала Мелашка (Н.-Лев., II, 1956, 360);

— Ви почуєте про трутнів-нероб і про хуліганство бджіл-злодійок (Донч., VI, 1957, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злодійка — зло́ді́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. злодійка — див. горілка Словник синонімів Вусика
  3. злодійка — -и. Жін. до злодій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злодійка — Зло́дійка, -ки, -ці; -ді́йки, -ді́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. злодійка — Зло́дійка, -ки ж. Воровка. Словник української мови Грінченка