1. Словник української мови в 11 томах

злодійщина

ЗЛОДІ́ЙЩИНА, и, ж., розм. Те саме, що злоді́йство.

— Спіть спокійно,— злодійщини у нас не чути (Вас., II, 1959, 74);

— Цьому старцю й сорока нема. Тільки бороду, мов кінський хвіст, відпустив. Але я прилюдно, на стайні проріджу її, щоб не було злодійщини в моєму домі (Стельмах, І, 1962, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злодійщина — злоді́йщина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. злодійщина — -и, ж., розм. Те саме, що злодійство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злодійщина — КРАДІ́Ж (таємне привласнення чужих речей, грошей тощо), КРАДІ́ЖКА, ПОКРА́ЖА, КРА́ЖА, ЗЛОДІ́ЙСТВО, ЗЛОДІ́ЙЩИНА розм. Бачить він, що поліція веде межи собою вісімнадцятилітнього хлопця за крадіж (казка); Пшепшинський.. Словник синонімів української мови