злодійщина

КРАДІ́Ж (таємне привласнення чужих речей, грошей тощо), КРАДІ́ЖКА, ПОКРА́ЖА, КРА́ЖА, ЗЛОДІ́ЙСТВО, ЗЛОДІ́ЙЩИНА розм. Бачить він, що поліція веде межи собою вісімнадцятилітнього хлопця за крадіж (казка); Пшепшинський.. кричав, совався до їх з кулаками, винуючи їх у недавній крадіжці сусідських коней (І. Нечуй-Левицький); Ніхто там покражі й не помітив.., бо нікому ж там той цвілий буханець не був потрібен (О. Ільченко); — Я цілу ніч на обході, — вихвалявся сторож, радіючи, що все добре і немає ніякої кражі (Григорій Тютюнник); — Гущин? Кажуть — піймався на злодійстві (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злодійщина — злоді́йщина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. злодійщина — -и, ж., розм. Те саме, що злодійство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злодійщина — ЗЛОДІ́ЙЩИНА, и, ж., розм. Те саме, що злоді́йство. — Спіть спокійно,— злодійщини у нас не чути (Вас., II, 1959, 74); — Цьому старцю й сорока нема. Тільки бороду, мов кінський хвіст, відпустив. Але я прилюдно, на стайні проріджу її, щоб не було злодійщини в моєму домі (Стельмах, І, 1962, 285). Словник української мови в 11 томах