1. Словник української мови в 11 томах

зломщик

ЗЛО́МЩИК, а, ч. Той, хто ламає що-небудь з метою пограбування.

Настороженість, прудкість досвідченого зломщика почуваються в усіх рухах Грома (Ю. Янов., IV, 1959, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зломщик — зло́мщик іменник чоловічого роду, істота зломник розм. Орфографічний словник української мови
  2. зломщик — -а, ч. Той, хто ламає що-небудь із метою пограбування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зломщик — ЗЛО́ДІЙ (той, хто займається розкраданням чиєї-небудь власності), КРАДІ́Й, ШАХРА́Й, РАКЛО́ вульг.; РОЗКРАДА́Ч чого, ТОРБОХВА́Т зневажл. (перев. щодо розкрадання громадської власності); ЗЛО́МЩИК (той, хто здійснює крадіж зі зломом). Словник синонімів української мови