злорадий
ЗЛОРА́ДИЙ, а, е. Який виражає злорадство.
За нами мчить.. якась орда велика, незчисленна, вона гукає, гоготить, регоче злорадим сміхом, людоїдським (Л. Укр., І, 1951, 313);
// Сповнений злорадства.
Розповідь про пригоду з Мурою Іван Корнійович вислухав майже з злорадою насолодою (Сенч., Опов.., 1959, 118).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me