злорадний

ЗЛОРА́ДНИЙ, а, е. Те саме, що злора́дий.

Під неспокійними повіками управителя роблено сміються і перекочуються з кутка в куток злорадні очі (Стельмах, І, 1962, 463);

Лобода побачив перекошене у злорадній усмішці п’яне обличчя Зірченка (Воскр., Весна.., 1939, 34);

— Облиш!.. —завищала вона пронизуватим голосом і засвітила до нього зеленими, повними злорадної втіхи, очима (Коцюб., II, 1955, 28).