1. Словник української мови в 11 томах

злорадо

ЗЛОРА́ДО, присл. Із злорадством.

— Бояться наші благочинні, що ризи їм промокнуть,— злорада каже Лобатий (Гончар, II, 1959, 358);

Чарнецький так злорадо, з таким запеклим сказом зареготався, що навіть здригнувся від жаху Лянцкоронський (Стар., Облога.., 1961, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злорадо — злора́до прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. злорадо — присл. Із злорадством. Великий тлумачний словник сучасної мови