1. Словник української мови в 11 томах

злорадство

ЗЛОРА́ДСТВО, а, с. Почуття злого задоволення від чиєїсь невдачі, чийогось нещастя.

Не хижа злоба, не злорадство хитрого, не жадібність ненаситного світилась в його очах, а радість перемоги (Кол., Терен.., 1959, 41);

Шухновський повідав це з підкресленим злорадством і глумом у голосі (Збан., Малин. дзвін, 1958, 115);

Інколи важка задума входила йому в світло-жолудеві очі, тьмарила темні крапинки у них. І тоді в Христини прокидались то злорадство, то невловимий жіночий жаль (Стельмах, І, 1962, 603).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злорадство — злора́дство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. злорадство — -а, с. Почуття злого задоволення від чиєїсь невдачі, чийогось нещастя. Великий тлумачний словник сучасної мови