1. Словник української мови в 11 томах

злосливо

ЗЛОСЛИ́ВО. Присл. до злосли́вий.

Природа так злосливо не наділила [Забейка] талантом (Вільде, На порозі, 1955, 38);

За хвилину він уже йшов обіч купцевого ішака, який, вигинаючись і злосливо похитуючи головою, підбігцем тягнув на собі клунки прядива й свого господаря (Досв., Гюлле, 1961, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злосливо — злосли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. злосливо — Присл. до злосливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злосливо — Злосливо нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш? Гол. І. 362. Словник української мови Грінченка