1. Словник української мови в 11 томах

злословити

ЗЛОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. злосло́влять; недок., рідко. Говорити зле, погане про інших.

Жартуючи й незлобно злословлячи, ми в’їхали у ліс, названий Червоним Долом (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злословити — злосло́вити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. злословити — -влю, -виш; мн. злословлять; недок., рідко. Казати зле, погане про інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злословити — див. дискредитувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. злословити — Злословити, -влю, -виш гл. Злословить. І хто твоє ім'я злословить. К. Псал. 155. Словник української мови Грінченка