злостивість
ЗЛОСТИ́ВІСТЬ, вості, ж. Стан за знач. злости́вий.
Які не люті ви [вітер, мороз, сніги], але стократ За вас жорстокіша злостивість (Бернс, Вибр., перекл. Мисика, 1959, 122);
Безбарвні очі, схожі на сіре петербурзьке небо, не виявляли ні злостивості, ні обурення, ні погрози (Рибак, Помилка.., 1940, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злостивість — злости́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- злостивість — -вості, ж. Стан за знач. злостивий. Великий тлумачний словник сучасної мови