1. Словник української мови в 11 томах

злотоглав

ЗЛОТОГЛА́В, у, ч., заст., поет. Парча.

Далі за столами по повазі міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби, злотоглави та в зброю блискучу (Стар., Облота.., 1961, 24);

Крізь загратовані вікна лилося світло в низеньку хатину, мигтіло на злотоглавах по стінах і лиш дратувало (Коцюб., II, 1955, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злотоглав — злотогла́в іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. злотоглав — -у, ч., заст., поет. Парча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злотоглав — ПАРЧА́, АЛТАБА́С заст., АЛЬТЕМБА́С заст., ЗЛОТОГЛА́В (ЗЛАТОГЛА́В) заст., поет. Везе Марко Катерині Сукна дорогого.., А наймичці на очіпок Парчі золотої (Т. Шевченко); (Купець:) Прийми Від нас цей адамашок злототканий, Ці килими, китайку, алтабас (І. Словник синонімів української мови
  4. злотоглав — Злотоглав, -ву м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах. Чуб. V. 847. Словник української мови Грінченка