злотоглав
ПАРЧА́, АЛТАБА́С заст., АЛЬТЕМБА́С заст., ЗЛОТОГЛА́В (ЗЛАТОГЛА́В) заст., поет. Везе Марко Катерині Сукна дорогого.., А наймичці на очіпок Парчі золотої (Т. Шевченко); (Купець:) Прийми Від нас цей адамашок злототканий, Ці килими, китайку, алтабас (І. Кочерга); Срібним альтембасом Стін не обіб'ю (Я. Щоголів); За столами по повазі міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби, злотоглави (М. Старицький); Кунтуш на ній — самі златоглави (П. Куліш).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злотоглав — злотогла́в іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- злотоглав — -у, ч., заст., поет. Парча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- злотоглав — ЗЛОТОГЛА́В, у, ч., заст., поет. Парча. Далі за столами по повазі міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби, злотоглави та в зброю блискучу (Стар., Облота.. Словник української мови в 11 томах
- злотоглав — Злотоглав, -ву м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах. Чуб. V. 847. Словник української мови Грінченка