зляпаний

ЗЛЯ́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зля́пати.

Підходили [чоловіки].. в неоковирному взутті, зляпаному казна з якого ременю чи склеєному з трофейних автомобільних камер (Стельмах, Правда.., 1961, 39);

// зля́пано, безос. присудк. сл.

Розглядаю папір. В кінці.. так-сяк зляпано безграмотний підпис (Вас., І, 1959, 256).