1. Словник української мови в 11 томах

зляпати

ЗЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Зробити що-небудь наспіх, недбало.

Стою, задумавшись, над ліжком; стоїть поруч мене дід; милуючись, дивиться старими очима на свою роботу: — Таке-сяке зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (Вас., II, 1959, 73);

А завфермою і ветлікар — пера в руки та чирк-чирк — зляпали акта і всю вину на Одарку звалили… (Ком. Укр., 7, 1956, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зляпати — зля́пати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зляпати — див. партачити Словник синонімів Вусика
  3. зляпати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Зробити що-небудь наспіх, недбало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зляпати — ПАРТА́ЧИТИ зневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИ зневажл., КАПА́РИТИ зневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИ зневажл., БА́ЗГРАТИ зневажл., МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (перев. писати, малювати). — Док. Словник синонімів української мови
  5. зляпати — Зля́пати, -паю, -єш гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат. Греб. 384. Словник української мови Грінченка