1. Словник української мови в 11 томах

зліквідований

ЗЛІКВІДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зліквідува́ти.

Всі заходи контрреволюції повинні бути зліквідованими в корені (Еллан, II, 1958,219);

— На цьому твою явочну квартиру вважаю зліквідованою! (Ю. Янов., І, 1954, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зліквідований — зліквідо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зліквідований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зліквідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зліквідований — Зліквідо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)