зліпок

ЗЛІ́ПОК, пка, ч.

1. Копія, зліплена з чого-небудь.

У скорботному мовчанні стоять люди перед постаментом, на якому лежить гіпсовий зліпок з голови Леніна (Рад. Укр., 21.1 1954, 1);

// Зображення чого-небудь, виліплене з якогось м’якого, в’язкого матеріалу.

В своїх оксамитних шапочках вони [гриби] схожі на мініатюрний зліпок побурілих осінніх дерев (Стельмах, II, 1962, 222);

Зліпки античних статуй;

// перен. Точна копія, відтворення чого-небудь.

Художній твір — не простий зліпок з дійсності (Вітч., 6, 1961, 191).

2. рідко. Відбиток чого-небудь на м’якому, в’язкому і т. ін. матеріалі.