1. Словник української мови в 11 томах

злісливий

ЗЛІСЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що злий.

— Ну, та й зліслива у мене жінка! (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злісливий — злісли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. злісливий — див. злий Словник синонімів Вусика
  3. злісливий — -а, -е, рідко. Те саме, що злий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. злісливий — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. злісливий — Злісливий, -а, -е Злой, сердитый. Ну, та й зліслива у мене жінка, сохрань Боже! Канев. у. А пані, куди далі, то все зліслівша, усе лютіша. МВ. (О. 1862. III. 62). Словник української мови Грінченка