злісний
ЗЛІ́СНИЙ¹, а, е.
1. Сповнений зла, недоброзичливості; злий (у 1 знач.).
І здається він [диверсант] в цих неосяжних тайгових нетрях крихітним загнаним звірком і одночасно сильним і злісним ворогом (Довж., I, 1958, 103);
// Який виражає злість.
[Антей:] Ох, якби мав я силу тебе від серця одірвати геть і кинути мов гадину отрутну римлянам тим під ноги! [Неріса: (з коротким, злісним сміхом):] Ти не можеш? (Л. Укр., III, 1952, 445);
На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса, а губи починають дрібно тремтіти (Гончар, III, 1959, 29);
// Сповнений злості.
Коли тепер несуть радіограми З-за океану злісну клевету,— Ми знаємо, що Маяковський з нами За нашу мирну бореться мету (Рильський, III, 1961, 62).
2. Свідомо несумлінний; упертий.
Ще один рішучий захід мав у запасі Рідкодуб. Це арешт злісних приховувальників хліба (Кир., Вибр., 1960, 195).
◊ Злі́сний банкру́т див. банкру́т.
3. Який завдає шкоди; шкідливий, небезпечний.
У рисовому господарстві дуже злісними бур’янами є просянки (Хлібороб Укр., 9, 1966, 5);
Найбільш злісні шкідники цієї пшениці — гессенська муха і шведська муха (Вол., Сади.., 1950, 7).
ЗЛІ́СНИЙ², ного, ч., діал. Лісник.
Знає [Іван], що в лісі блукає стукіт сокири, але дарма шукати його. Навіть злісний не може впіймати, бо він є скрізь і ніде (Кол., Терен.., 1959, 10).
Значення в інших словниках
- злісний — Злі́сний: — гайовий, доглядач лісу, лісник [I] — лісник [1;3;10;16;V] — лісник, лісничий [III,IV] — лісничий [46-1;46-2;37;II,X,XI] — тут: державний лісничий [52] Словник з творів Івана Франка
- злісний — злі́сний 1 прикметник злий; впертий; шкідливий; злі́сний 2 іменник чоловічого роду, істота лісник діал. Орфографічний словник української мови
- злісний — див. злий Словник синонімів Вусика
- злісний — [з'л’існией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- злісний — Злісний і затятий «Ніякі вмовляння й попередження не допомогли, і він став злісним п’яницею», — читаємо в репортерській замітці й міркуємо: чи ця людина, що пустилась берега, стала тільки без просипу пити... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- злісний — I -а, -е. 1》 Сповнений зла, недоброзичливості; злий (у 1 знач.). || Який виражає злість. 2》 Свідомо несумлінний; упертий. Злісне банкрутство — оголошення підприємством або підприємцем стану банкрутства для того... Великий тлумачний словник сучасної мови
- злісний — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- злісний — Злі́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)