злісний

злі́сний

[з'л’існией]

м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злісний — Злі́сний: — гайовий, доглядач лісу, лісник [I] — лісник [1;3;10;16;V] — лісник, лісничий [III,IV] — лісничий [46-1;46-2;37;II,X,XI] — тут: державний лісничий [52] Словник з творів Івана Франка
  2. злісний — злі́сний 1 прикметник злий; впертий; шкідливий; злі́сний 2 іменник чоловічого роду, істота лісник діал. Орфографічний словник української мови
  3. злісний — див. злий Словник синонімів Вусика
  4. злісний — Злісний і затятий «Ніякі вмовляння й попередження не допомогли, і він став злісним п’яницею», — читаємо в репортерській замітці й міркуємо: чи ця людина, що пустилась берега, стала тільки без просипу пити... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. злісний — I -а, -е. 1》 Сповнений зла, недоброзичливості; злий (у 1 знач.). || Який виражає злість. 2》 Свідомо несумлінний; упертий. Злісне банкрутство — оголошення підприємством або підприємцем стану банкрутства для того... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. злісний — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. злісний — Злі́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. злісний — ЗЛІ́СНИЙ¹, а, е. 1. Сповнений зла, недоброзичливості; злий (у 1 знач.). І здається він [диверсант] в цих неосяжних тайгових нетрях крихітним загнаним звірком і одночасно сильним і злісним ворогом (Довж., I, 1958, 103); // Який виражає злість. Словник української мови в 11 томах