1. Словник української мови в 11 томах

змагальник

ЗМАГА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто з ким-небудь змагається ( див. змага́тися¹).

Колгоспи-змагальники взяли виробничо-громадське шефство над відсталішими артілями (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 99);

Коли чоловіки надумали бігати наввипередки, стрибати через канаву, то троє мислителів показали себе найщирішими змагальниками у мужніх вправах (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змагальник — змага́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. змагальник — -а, ч. Той, хто з ким-небудь змагається (див. змагатися I). Великий тлумачний словник сучасної мови