змагання

ЗМАГА́ННЯ, я, с.

1. Намагання перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників.

Маленький Саіб був дуже розумний хлопець і вчився так добре, що незабаром став трохи не розумнішим за свого напутника і вчителя, забивав баки в змаганнях Гарунові-паші (Н.-Лев., IV, 1956, 15);

Успіхи світової соціалістичної системи в змаганні з капіталізмом ще більше загострюють боротьбу на ідеологічному фронті (Наука.., 1, 1959, 13);

*Образно. Вже й вікна засвітились де-не-де, та відступитись день ніяк не хоче! Навколо мене ще змагання йде між денним блиском і вогнями ночі (Забіла, Поезії, 1963, 15).

2. Масовий суспільний рух за виконання і перевиконання виробничих планів шляхом підвищення продуктивності праці і вдосконалення виробництва.

В змаганні братському, у гуртовім труді, Під сонцем Партії старі і молоді Вершать такі діла на нивах і заводах, Що ранку світлого ми чуємо в них подих, Що сяйво все ясніш палає угорі Комуністичної прекрасної зорі (Рильський, III, 1961, 126);

Біля яблуні — взяте в чохол знамено, яке присуджене артілі за те, що вона виборола першість у змаганні (Тют., Вир, 1964, 398).

◊ Соціалісти́чне (комуністи́чне) змага́ння — метод організації праці в соціалістичному господарстві, який заснований на поширенні досвіду передовиків виробництва і веде до підвищення продуктивності праці.

Особливого значення в справі будівництва нового життя Ленін надавав організації і розгортанню масового соціалістичного змагання (Біогр. Леніна, 1955, 189);

За пропозицією комсомольців і комуністів колектив.. депо вирішив розпочати комуністичне змагання (Наука.., 2, 1959, 34).

3. Зустріч для здобуття першості з якого-небудь виду спорту.

Хто хоч раз був на футбольному змаганні, той добре знає, що ніде так пристрасті не закипають, як на футболі (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 138);

Великою популярністю користувались гімнастичні змагання з бігу, стрибків, кидання диска, списа, кінні змагання (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 258).

4. перен. Сутичка, боротьба двох протилежних або ворожих сил.

Любо дивитись на чвари війни, на криваве змагання, Що у долині кипить, коли сам непричетний до бою (Зеров, Вибр., 1966, 157);

Проти діла соромного Виступає слово праве,— Ох, страшне оте змагання. Хоч воно і не криваве! (Л. Укр., І, 1951, 386);

*Образно. У мовчазному змаганні з бурею застигли млини (Кир., Вибр., 1960, 283).

5. розм. Те саме, що сва́рка.

Починається лайка, змагання. Крик, гук дедалі все росте, все більшає (Мирний, І, 1954, 237);

Зять був так само самостійний і запопадний; почалось змагання в сім’ї, потім колотнеча (Н.-Лев., III, 1956, 198);

Геть набік всі чвари й змагання бридке, Що нас роз’єднало в «дні они»! Всі разом повстаньмо за право людське… (Стар., Вибр., 1959, 11).

6. діал. Прагнення, намір.

Ми бачили майже у всіх наших новіших поетів щире змагання — визволитися з пут шаблону (Фр., XVI, 1955, 333);

Мені не бачити вас більше, Украйни милої лани!..Докупи з людом не брести, Не поділити з краєм бідним Змагань до певної мети (Граб., І, 1959, 164);

Чому ж вагаюсь я розкрить свої змагання, Усю пожежу дум моїх?.. (Олесь, Вибр., 1958, 256).