змагання

Значення в інших словниках

1. змагання — Змага́ння: — прагнення, намір; боротьба [53] — прямування, стремління [46-2;46-1] Словник з творів Івана Франка
2. змагання — змага́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
3. змагання — Міряння сил; (з ким) борня, ЗМАГ, протиборство; (до чого) прагнення, поривання, сов. стремління; (у спорті) турнір, зустріч, матч; (за титул чемпіона) чемпіонат; (міжнародні) МН. олімпіяда; (абітурієнтів) конкурс; ЖМ. СВАРКА. Словник синонімів Караванського
4. змагання — [змаган':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
5. змагання — -я, с. 1》 Намагання перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників. 2》 Зустріч для здобуття першості з якого-небудь виду спорту. 3》 перен. Сутичка, боротьба двох протилежних або ворожих сил. 4》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. змагання — БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил. Словник синонімів української мови
7. змагання — Змага́ння, -ння, в -нні; -га́ння, -га́нь і -га́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. змагання — ЗМАГА́ННЯ, я, с. 1. Намагання перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників. Словник української мови в 11 томах
9. змагання — Змага́ння, -ня с. Препирательство, ссора. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37. Словник української мови Грінченка