змаліти
ЗМАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко.
1. Те саме, що зме́ншитися 1.
Машина поїхала, а Марина стояла й дивилася.. Згодом машина змаліла, потім зовсім зникла, залишилася тільки хмара куряви (Сенч., На Бат. горі, 1960, 269);
Змаліли Дністрові води і набрали темно-зеленого забарвлення (Оп., Іду.., 1958, 143).
2. Повести себе нерозсудливо, легковажно, по-дитячому.
[Фалес:] З малими змалієш навіки, З великими й малий — великий (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 315).
3. перен. Втратити значення, силу, вагу.
В її чистій дівочій уяві образ приятельки, упавшої і зганьбленої, зовсім через те не змалів і не заплямився (Фр., II, 1950, 319).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змаліти — змалі́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- змаліти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. 1》 Те саме, що зменшитися 1). 2》 Те саме, що змалитися. 3》 перен. Втратити значення, силу, вагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змаліти — ЗМА́ЛИТИСЯ розм. (повести себе по-дитячому), ЗМАЛІ́ТИ розм., рідко. Карналь подзвонював бубонцями, так ніби змалився, Айгюль сховала свою рурочку в кишеню (П. Загребельний); (Фалес:) З малими змалієш навіки, З великими й малий — великий (Леся Українка). Словник синонімів української мови
- змаліти — Змаліти, -лію, -єш гл. Сдѣлаться меньше, уменьшиться. Желех. Словник української мови Грінченка