зманювати
ЗМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗМАНИ́ТИ, зманю́, зма́ниш, док., перех. Спокушаючи чим-небудь, умовляти когось іти, їхати куди-небудь, змінивши місце проживання, роботу і т. ін.
Поглянув Степан Васильович на веселе з хитринкою обличчя самодержця на портреті і стиснув товстуваті уперті губи.— Чого ж ти радієш і чого по-дурному хитруєш — адже тебе обдурює навіть дрібний пройда, зманюючи твоїх людей за далекі океани? (Стельмах, І, 1962, 200);
Нагодилися якраз купці.. Сподобався їм моторний Теодосій, і зманили вони його.. з монастиря (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 147);
Вчора мало не бунт учинили два отамана — Дурний і Татаринець. Коло півтисячі людей зманили з собою і перед вечором завернули в Маційовичі (Ле, Наливайко, 1957, 306).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зманювати — зма́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зманювати — (за море) переманювати; П. спокушати, зваблювати. Словник синонімів Караванського
- зманювати — див. прихиляти Словник синонімів Вусика
- зманювати — -юю, -юєш, недок., зманити, зманю, зманиш, док., перех. Спокушаючи чим-небудь, умовляти когось іти, їхати куди-небудь, змінивши місце проживання, роботу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зманювати — СПОКУША́ТИ (домагатися інтимних стосунків з жінкою, дівчиною без серйозних намірів, даючи нещирі обіцянки), ЗВО́ДИТИ, ЗМА́НЮВАТИ, ДУРИ́ТИ, ОБДУ́РЮВАТИ, ОБМА́НЮВАТИ, ПІДМА́НЮВАТИ розм., ПІДДУ́РЮВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- зманювати — Зманювати, -нюю, -єш сов. в. змани́ти, -ню́, -ниш, гл. Сманивать, сманить. Словник української мови Грінченка