1. Словник української мови в 11 томах

змерзлий

ЗМЕ́РЗЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до зме́рзнути, зме́рзти.

2. у знач. прикм. Який відчув холод, змерз.

Господар, Гаврюша Костюк, тільки-но звільнившись з варти біля казарми, змерзлий сидів біля грубки, сьорбав із кухлика чай (Головко, II, 1957, 526);

Стрибайчик до горбка під’їхав, розкидав лапками сніжок, а там лежить і ледве диха нещасний, змерзлий їжачок! (Забіла, У.. світ, 1960, 54).

3. у знач. прикм. Який став твердим, цупким від холоду, морозу.

У двір зайшло кілька чоловік. На головах кудлаті шапки, на спинах овечі шкури вовною догори, на ногах — постоли із сирої шкіри, змерзлі, торохтять, як дерев’яні (Тют., Вир, 1964, 359).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змерзлий — зме́рзлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. змерзлий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до змерзнути, змерзти. 2》 у знач. прикм. Який відчув холод, змерз. 3》 у знач. прикм. Який став твердим, цупким від холоду, морозу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змерзлий — МЕ́РЗЛИЙ (затверділий від морозу), ЗАМЕ́РЗЛИЙ, ЗМЕ́РЗЛИЙ, ПРИМОРО́ЖЕНИЙ (злегка). Йонька встиг по дорозі потрусити чужі ятері, бухнув у ночви мерзлу рибу, вийшов у світлицю (Григорій Тютюнник); Замерзле болото вкривалося пластами білого снігу (Н. Словник синонімів української мови
  4. змерзлий — Зме́рзлий, -а, -е Смерзшій. Словник української мови Грінченка