1. Словник української мови в 11 томах

змиршавілий

ЗМИ́РШАВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зми́ршавіти;

// У знач. прикм.

На змиршавілу корівчину Захар.. дивиться, придивляється, як вона хвата конюшину, люцерну, мітлицю (Горд., Чужу ниву.., 1947, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змиршавілий — зми́ршавілий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. змиршавілий — див. слабий Словник синонімів Вусика
  3. змиршавілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до змиршавіти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови