змиршавілий

зми́ршавілий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до змиршавіти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змиршавілий — зми́ршавілий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. змиршавілий — див. слабий Словник синонімів Вусика
  3. змиршавілий — ЗМИ́РШАВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зми́ршавіти; // У знач. прикм. На змиршавілу корівчину Захар.. дивиться, придивляється, як вона хвата конюшину, люцерну, мітлицю (Горд., Чужу ниву.., 1947, 231). Словник української мови в 11 томах