змиршавілий
зми́ршавілий
-а, -е, розм.
Дієприкм. акт. мин. ч. до змиршавіти.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змиршавілий — зми́ршавілий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- змиршавілий — див. слабий Словник синонімів Вусика
- змиршавілий — ЗМИ́РШАВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зми́ршавіти; // У знач. прикм. На змиршавілу корівчину Захар.. дивиться, придивляється, як вона хвата конюшину, люцерну, мітлицю (Горд., Чужу ниву.., 1947, 231). Словник української мови в 11 томах