1. Словник української мови в 11 томах

змолочувати

ЗМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМОЛОТИ́ТИ, лочу́, ло́тиш, док., перех.

1. Молотячи, відокремлювати зерна від колосків; обмолочувати.

Він сам у день змолочував більш, як десять чоловіка (Сл. Гр.);

Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Гл., Вибр., 1951, 29);

Весь хліб вчасно заскиртували і змолотили (Вол., Сади.., 1950, 59).

2. тільки док., перен., фам. Побити кого-небудь.

Прибігли дядьки з кілками, змолотили б [Оксена], як вальок глини, та вибігла з хати хутірська дівчина, Олена, білими руками від смерті заслонила (Тют., Вир, 1964, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змолочувати — змоло́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змолочувати — -ую, -уєш, недок., змолотити, -лочу, -лотиш, док., перех. 1》 Молотячи, відокремлювати зерна від колосків; обмолочувати. 2》 тільки док., перен., фам. Побити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змолочувати — МОЛОТИ́ТИ (вибивати зерно з колосся, волоття, стручків тощо), ПРОМОЛО́ЧУВАТИ, РОЗМОЛО́ЧУВАТИ (розбиваючи, подрібнюючи); ГАРМА́НИТИ заст., ГАРМАНУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  4. змолочувати — Змоло́чувати, -чую, -єш сов. в. змолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Смолачивать, смолотить. Він сам у день змолочував більш як десять чоловіка. Грин. II. 270. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив. Ном. № 8521. Словник української мови Грінченка