змолочувати
МОЛОТИ́ТИ (вибивати зерно з колосся, волоття, стручків тощо), ПРОМОЛО́ЧУВАТИ, РОЗМОЛО́ЧУВАТИ (розбиваючи, подрібнюючи); ГАРМА́НИТИ заст., ГАРМАНУВА́ТИ заст. (тягаючи кіньми або волами коток чи колоду); ЗМОЛО́ЧУВАТИ, ОБМОЛО́ЧУВАТИ (певну кількість збіжжя); УМОЛО́ЧУВАТИ (ВМОЛО́ЧУВАТИ) (частину чогось). — Док.: змолоти́ти, помолоти́ти, промолоти́ти, розмолоти́ти, згарманува́ти, обмолоти́ти, умолоти́ти (вмолоти́ти), околоти́ти (околотува́ти) розм. (нерозв'язані снопи). Хліб складали в стіжки й молотили на току проти неба або гарманували кіньми й волами (І. Нечуй-Левицький); У полі косили, а тут (на гармані) одразу ж і гарманили (Я. Баш); — Хліб, як змолотиш, не продавай, щоб була своя мука... (М. Коцюбинський); В сінях Катерина обмолочувала снопи вівса (С. Чорнобривець); — Вівса чи жита продати можна б, кажу. Ще не все поїли, — умолоти́ (Ганна Барвінок).
Значення в інших словниках
- змолочувати — змоло́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- змолочувати — -ую, -уєш, недок., змолотити, -лочу, -лотиш, док., перех. 1》 Молотячи, відокремлювати зерна від колосків; обмолочувати. 2》 тільки док., перен., фам. Побити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змолочувати — ЗМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМОЛОТИ́ТИ, лочу́, ло́тиш, док., перех. 1. Молотячи, відокремлювати зерна від колосків; обмолочувати. Він сам у день змолочував більш, як десять чоловіка (Сл. Гр.); Минуло літо, після жнив Овес хазяїн змолотив (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- змолочувати — Змоло́чувати, -чую, -єш сов. в. змолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Смолачивать, смолотить. Він сам у день змолочував більш як десять чоловіка. Грин. II. 270. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив. Ном. № 8521. Словник української мови Грінченка