1. Словник синонімів української мови

змора

ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ, ВИ́СНАГА розм., ЗМО́РА діал.; АСТЕНІ́Я мед. (загальне виснаження організму). Рана (в Щорса) загоювалась, але виснаження і застуда на фронті призвели до захворювання на туберкульоз (С. Скляренко); Отава відчував себе помолоділим, виснаженість, викликана впертою роботою, минула (П. Загребельний); Він почував якесь ослаблення від довгого і швидкого ходу (І. Франко); Відчуваючи страшну ослабленість у тілі, (Петрюк) не повернувся в кімнату (В. Бабляк); З них (листів) він немов черпає для себе нову життьову снагу в хвилини і дні розпачу та знесилення (Л. Смілянський); Якась знемога, якесь безсилля опанувало його (М. Коцюбинський); Рвався хлопець до школи, та мати, бачачи його безсильність, не хотіла його пустити (І. Франко); Смертельна слабість звалила його з ніг (З. Тулуб); В обличчі жінки якась змученість (О. Гончар); Оверко раптом відчув дивну кволість в усьому тілі (К. Гордієнко); Віталик спить після втоми та виснаги, спить у неї на колінах (О. Гончар); Важка змора склепила його повіки (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змора — Змо́ра: — за народним віруванням, мара, що вночі давить серце; примара, кошмар [2;XIII] — кошмар [53;V] — кошмар у сні [VI] — кошмар, гнітючий привид, мара [XII] — кошмар, гнітючий привид [III] — кошмар, гнітючий привид... Словник з творів Івана Франка
  2. змора — змо́ра 1 іменник жіночого роду виснаження діал. змо́ра 2 іменник жіночого роду кошмар діал. Орфографічний словник української мови
  3. змора — -и, ж., діал. 1》 Виснаження. 2》 Кошмар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. змора — змора небажана подія, переживання; жах (ст): Чистою зморою для дирекції нашої гімназії були польські державні святкування (Береза) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. змора — ЗМО́РА, и, ж., діал. 1. Виснаження. Вона [дівчина] не вийде, не впаде в покорі Ненависному чужаку до ніг, Вона загине в голоді і зморі, Але здолає ворогів своїх (Павл., Пальм. віть, 1962, 50). 2. Кошмар. Ті сни літали, наче хижі птахи, .. Словник української мови в 11 томах