змора
ЗМО́РА, и, ж., діал.
1. Виснаження.
Вона [дівчина] не вийде, не впаде в покорі Ненависному чужаку до ніг, Вона загине в голоді і зморі, Але здолає ворогів своїх (Павл., Пальм. віть, 1962, 50).
2. Кошмар.
Ті сни літали, наче хижі птахи, .. і налягали зморою на груди (Л. Укр., І, 1951, 269);
*У порівн. Голод — велике слово. Мов грізна змора, стояв він у кождого за плечима (Фр., V, 1951, 375).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змора — Змо́ра: — за народним віруванням, мара, що вночі давить серце; примара, кошмар [2;XIII] — кошмар [53;V] — кошмар у сні [VI] — кошмар, гнітючий привид, мара [XII] — кошмар, гнітючий привид [III] — кошмар, гнітючий привид... Словник з творів Івана Франка
- змора — змо́ра 1 іменник жіночого роду виснаження діал. змо́ра 2 іменник жіночого роду кошмар діал. Орфографічний словник української мови
- змора — -и, ж., діал. 1》 Виснаження. 2》 Кошмар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змора — змора небажана подія, переживання; жах (ст): Чистою зморою для дирекції нашої гімназії були польські державні святкування (Береза) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- змора — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ... Словник синонімів української мови