зморгнути
ЗМОРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Те саме, що моргну́ти.
Я рішаюсь уперто дивитись на панну Анелю.. І я дивлюся. Ані зморгну (Коцюб., II, 1955, 249);
Таня крапнула, і я мимоволі зморгнув. Краплина сприснула з вій і покотилась по щоці, мов сльоза (Смолич, День.., 1950, 247).
◊ Не зморгну́вши о́ком (брово́ю) — не розгубившись, не збентежившись.
— Прибити, чи що, хочеш? — не рухаючися з місця й не зморгнувши оком, питала вона (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 305);
Іван Антонович, лейтенант Черниш і всі обслуги, пересміхаючись, чекали, як Хома буде струнчити новачків. А він, бровою не зморгнувши, поважно обходив шеренгу і, нівроку йому, знав, з чого почати (Гончар, III, 1959, 326).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зморгнути — зморгну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зморгнути — -ну, -неш, док., розм. Те саме, що моргнути. Не зморгнувши оком — не розгубившись, не збентежившись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зморгнути — не моргну́вши (рідше не зморгну́вши) (о́ком (брово́ю)), з дієсл. 1. Дуже швидко, відразу, не вагаючись, не задумуючись і т. ін. — Чого це тебе так радує? — підозріло спитала Антоніна Павлівна.— Бо буде весело,— не моргнувши оком, відповів Володимир (В. Фразеологічний словник української мови
- зморгнути — КЛІ́ПАТИ (мимоволі швидко опускати й піднімати повіки, вії), МОРГА́ТИ, МИГА́ТИ, ЛУ́ПАТИ розм., ЗМИГА́ТИ розм., ЗМИ́ГУВАТИ розм., ЛИ́ПАТИ діал. — Док.: клі́пнути, моргну́ти, зморгну́ти, мигну́ти, лу́пнути, змигну́ти, ли́пнути. Словник синонімів української мови
- зморгнути — Зморгну́ти, -ну́, -не́ш гл. Мигнуть. Словник української мови Грінченка