зморщечка
ЗМО́РЩЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до змо́ршка¹.
[Сабіна:] Твоя рабиня вже доложить хисту: всі зморщечки отут попри очицях.. і між брівками чудово замалює (Л. Укр., III, 1952, 170);
Великі очі її під вицвілими, рідкими бровами теж стомлено дивилися на світ, а від них розбігалися, мов темно накреслені, густі, вже, певно, давні, зморщечки… (Коп., Земля.., 1957, 72);
Подушки на його ліжкові перебивала [Христя],— мов надуті, лежали вони, не видаючи ніде ні зморщечки, ні складочки, — пухкі та високі! (Мирний, III, 1954, 223).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me