зморщувати
ЗМО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМО́РЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Збирати шкіру в зморшки, зморшками ( див. змо́ршка¹).
Докія зморщила брови (Коб., II, 1956, 15);
Охрім витер широкою долонею засмагле чоло, ніби щось пригадуючи, зморщив перенісся (Кучер, Чорноморці, 1956, 44);
// безос.
[Іван:] Ге, коли б ви, братці, знали, яке мене лихо спіткало!.. Аж до плачу мені доходить! [Омелько:] І певно, що лихо велике, бо й тварь [твар] тобі зморщило, неначе постіл (Кроп., І, 1958, 85).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зморщувати — змо́рщувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зморщувати — -ую, -уєш, недок., зморщити, -щу, -щиш, док., перех. Збирати шкіру в зморшки, зморшками (див. зморшка I). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зморщувати — МО́РЩИТИ (робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо; утворювати брижі перев. на поверхні води), ЗМО́РЩУВАТИ, БРИ́ЖИТИ (перев. поверхню води); НАМО́РЩУВАТИ (шкіру обличчя або якоїсь його частини). — Док.: змо́рщити, помо́рщити, збри́жити, намо́рщити. Словник синонімів української мови