зморщувати

МО́РЩИТИ (робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо; утворювати брижі перев. на поверхні води), ЗМО́РЩУВАТИ, БРИ́ЖИТИ (перев. поверхню води); НАМО́РЩУВАТИ (шкіру обличчя або якоїсь його частини). — Док.: змо́рщити, помо́рщити, збри́жити, намо́рщити. Підвівся (Іван), поправив краватку, руки за спину, чемний, спокійний, лише з обличчя дуже блідий, чоло морщить (В. Дрозд); Вітер морщив у калюжах синю воду (Я. Гримайло); Сіроух зморщив кумедно свого злегка вкритого ластовинням носа (Д. Бедзик); Язики полум'я коливалися від вітру. Важкий і мокрий, він летів над водою і брижив її дзеркало (П. Панч); Вона замислюється, наморщує невисокий лоб і занепокоєний носик (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зморщувати — змо́рщувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зморщувати — -ую, -уєш, недок., зморщити, -щу, -щиш, док., перех. Збирати шкіру в зморшки, зморшками (див. зморшка I). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зморщувати — ЗМО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМО́РЩИТИ, щу, щиш, док., перех. Збирати шкіру в зморшки, зморшками ( див. змо́ршка¹). Докія зморщила брови (Коб. Словник української мови в 11 томах