змужніння

ЗМУЖНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. змужні́ти.

Голим віттям шурхотить об скло [вікон школи] старий клен, свідок дзвінкої дитячої радості і юнацького змужніння (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 160);

Повернувшись з окопів, Христя ніби старшою стала на років п’ять. Вилюдніла зовні, повищала, а на обличчі її лежала печать зосередженості і внутрішнього змужніння (Іщук, Вербівчани, 1961, 60);

В пору свого зародження, змужніння і творчої зрілості література соціалістичного реалізму завжди була сильна своїми нерозривними зв’язками з боротьбою.. народу (Вітч., 3, 1963, 186).