1. Словник української мови в 11 томах

змілілий

ЗМІЛІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до змілі́ти;

// У знач. прикм.

Вода лежала в змілілому фарватері [Дніпра] непорушно (Рибак, Час.., 1960, 779).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змілілий — змілі́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. змілілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до зміліти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови