зміліти

ЗМІЛІ́ТИ, і́є, док. Стати мілким.

Зміліли гомінкі гірські річки, а струмок посеред вулиці Чабан-Таша мало не пересох (Тулуб, Людолови, І, 1957, 260);

На підставі літологічного складу і палеонтологічних решток можна твердити, що під кінець міоцену море на півдні Російської платформи остаточно зміліло, опрісніло і в узбережній частині розпалося на окремі незначні басейни (Геол. Укр., 1959, 348).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зміліти — змілі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зміліти — -іє, док. Стати мілким. Великий тлумачний словник сучасної мови